Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
шептати — I (говорити, вимовляти щось дуже тихо), нашіптувати, нашептати, шепота[і]ти, пришіптувати, вишіптувати, вишептати, шамотіти, шавкотіти, шелестіти II ▶ див. доносити 1), чаклувати, шептатися … Словник синонімів української мови
шептати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
шептіти — шептати … Лемківський Словничок
шептать — Древнерусское шепотъ (щебет, шипение). В русском языке слово «шептать» встречается с XI в. «Шептать» значит «говорить тихо, без участия голосовых связок, так, чтобы речь была понятна только на близком расстоянии». Во времена, когда большинство… … Этимологический словарь русского языка Семенова
вишіптувати — ую, уєш, недок., ви/шептати, пчу, пчеш, док., перех. і неперех., розм. 1) Пошепки говорити, висловлювати, розповідати що небудь. 2) заст. Лікувати шептанням, замовлянням … Український тлумачний словник
зашептати — I епчу/, е/пчеш, док., перех., про що і без додатка. Почати шептати. II див. зашіптувати … Український тлумачний словник
зашушукати — аю, аєш, док., розм. Почати шушукати, шептати … Український тлумачний словник
перешіптувати — ую, уєш, недок., перех., діал. Шептати … Український тлумачний словник
підшіптувати — ую, уєш, недок., розм. Шептати, нашіптувати непомітно, потай … Український тлумачний словник
шепнути — ну/, не/ш, док., перех. і неперех. 1) Однокр. до шептати 1 3). || розм. Доносити на кого небудь. 2) розм. Те саме, що порадити 1) … Український тлумачний словник
